Час вибору: з ким піде Тягнибок?Партія Олега Тягнибока тріумфує. Перше місце на виборах із третиною зібраних голосів виборців (34,69 % або 154325 голосів) у цілій області гарантує їй хороше майбутнє. Прийнамні в найближчий період часу. Однак, питанням залишається те, як вдалось досягнути цього успіху і які наслідки спричинить цей виборчий успіх для партії в майбутньому.

Ковалі свого щастя

Відтоді, як було оголошено про проведення позачергових виборів до Тернопільської обласної ради Олег Тягнибок і його всеукраїнське об’єднання “Свобода” доклали всіх зусиль, щоб ці вибори відбулись. Їх вдалось провести завдяки тому, що співпали інтереси декількох провідних політичних гравців.

Сама партія-переможець методично відстоювала проведення виборів в судах та ЗМІ з огляду на давно відомі результати соцопитувань, які пророкували „Свободі” високі відсотки. А від таких шансів не відмовляються.

Другим чинником була зацікавленість Віктора Ющенка і глави його секретаріату Віктора Балоги в тому, щоб організувати Юлії Тимошенко маленький Сталінград і показати, що вона не володіє монополією на виборців заходу країни. Водночас, Ющенко із Балогою (особливо останній) хотіли заздалегідь перевірити виборчі штаби та виборчі технології напередодні президентських виборів січня 2010 року. Тоді, не виключено, Балога використає старі політичні технології мобілізації електорату, які застосовувалися на виборах 2004 року, і базувались на розпалюванні політичних пристрастей у стосунках між регіонами.

Додатково Тягнибоку повезло з тим, що інші можливі претенденти на правий “помаранчевий” електорат – Анатолій Гриценко та Арсеній Яценюк не встигли заздалегідь створити політичні партії, які могли би взяти участь у цих позачергових виборах.

Народ і партія – єдині

Однак, чому “Свобода” отримала так багато відсотків. Адже партії переможці останніх виборів до Верховної Ради отримували менше. Причини криються у самих виборцях, які голосували за партію Тягнибока.

Виборці Тернопільщини – на 90% це етнічні українці. При цьому етнічна однорідність області, як і частка однонаціональних українських шлюбів у регіоні, зростає. А „Свобода” висуває гасло захисту етнічних українців. Ці виборці – це переважно греко-католики (окрім північно-східних православних районів). Тоді як дані українських соціологів (Інститут соціології НАН) свідчать про те, що саме греко-католики порівняно з іншими конфесіям найбільш недружелюбно сприймають представників неукраїнських етнічних спільнот.

Партія Тягнибока також доволі прохолодна ставиться до нацменшин. “Свобода” – партія виразно націоналістична, а Тернопільська область як частина Галичини є регіоном, у якому з 1991 року голосують за прихильників націоналістичних партій. Так, Тернопільщина була саме тією областю, що забезпечила найбільшу підтримку Леоніду Кравчуку на виборах 1994 року і Вікторові Ющенку на виборах 2004-го.

Чисельність людей на Тернопільщині, які розмовляють виключно українською, також зростає з року в рік. Для ВО “Свобода” це також важливо. Водночас, всі ці чинники не працювали до останнього часу. Навпаки, виборці голосували за БЮТ, НС-НУ, УНП. Отже, виявились якісь інші причини, що змусили виборців зробити наголос саме на ідеях і цінностях праворадикалів.

У вас досі проблеми? Тоді Тимошенко йде до вас

Донедавна згадані вище чинники були для виборців Тернопільщини другорядними. Більш істотними для них, як і для решти електорату Західної України, були боротьба з олігархами (як і для всіх українців), несприйняття приватної власності щодо великих підприємств і землі.

Тому політичною силою, яка задовольняла їх національні та антикапіталістичні прагнення до 2005 року був борець з кучмістами-олігархами Ющенко, а після 2005 року прагнення тернополян до боротьби з “любими друзями” і “націоналістами-кунівцями”, що торгують російським газом (колишній голова НАК Нафтогаз — член КУН Олексій Івченко), втілив блок Юлії Тимошенко.

Проте тепер Юлія Тимошенко обросла середовищем із великих магнатів і, на додачу, послідовно “зливала” націонал-демократичні ідеї: не виступила чітко проти політики Кремля під час подій у Грузії, посміялась, коли російський прем’єр обізвав нашого Президента „мазуриком”, виступила за обмеження повноважень глави держави на користь парламенту та уряду. А саме на заході країни найбільшу підтримку має ідея створення президентської республіки американського зразка або збереження президентсько-парламентської моделі влади.

Та у зовнішньому секторі політика Тимошенко не повністю співпадає з поглядами виборців Тернопільщини. БЮТ, врешті-решт, усунув голову МЗС Володимира Огризка, який вмів опонувати Кремлю. Тимошенко натомість активно розвиває відносини із Росією та і з її симпатиками з Євросоюзу – Францією та Німеччиною. Тоді як для виборців Західної України характерне прагнення до опори на власні сили у зовнішній політиці. Зокрема, галичани не так прагнули приєднання України до якогось боку на чолі з Росією, ЄС чи США, як до самостійного розвитку держави без огляду на впливи з-за кордону. За що й виступають свободівці. Щобільше, вони підтримують відновлення ядерного статусу держави.

За таких умов виборці Тимошенко зробили вибір на користь Тягнибока. Новим “месією” вона себе не показала. Сильної президентської влади, на відміну від лідера “Свободи”, не підтримує. А соціальні ідеї та боротьба з буржуями не чужі і Тягнибоку. Адже його партія раніше називалась Соціал-національною, а ідею “Італійської соціальної республіки” у роки Другої світової втілювали саме фашисти під проводом Беніто Мусоліні. Тут швидше не Тягнибок копіює ідеї Тимошенко, а, навпаки, бютівці мавпували солідаристські ідеї фашистів минулого століття.

Успіх як проблема

Перше місце “Свободи” становить для неї проблему валізи без ручки: нести важко і кинути шкода. Проблема зумовлюється тим, що після переведення голосів у депутатські мандати партії може не вистарчити декількох депутатських мандатів для отримання в обласній раді більшості у 50%+1 голос і точно не буде стабільної більшості у 2/3 місць.

За таких умов виникає проблема, з ким створювати коаліцію. Швидше за все партія Тягнибока буде керуватись логікою “мінімальної виграшної” коаліції, при якій у партнери вибирається лише одна сила і то така, яка буде вимагати мінімум посад, але забезпечить необхідний мінімум голосів для стабільної роботи більшості. Коаліція з партією регіонів з огляду на ідеологію \»Свободи\» зразу відпадає. Відповідно, залишаються варіанти вибору між “Єдиним центром” Кріля-Балоги, БЮТ і УНП. Кожен із своїми позитивами і негативами.

Сердечна свобода

Союз із БЮТ. З огляду на президентські шанси Тимошенко і на реальний контроль прем’єра над створенням і розподілом бюджету, союз із БЮТ сприятиме вирішенню соціально-економічних проблем області зараз, а також у разі перемоги Тимошенко у 2010 році. І дає „свободівцям” шанси після цієї перемоги отримати посади у новому уряді.

Однак, такий союз означатиме ворожнечу облради з Секретаріатом Президента і облдержадміністрацією, яким Тягнибок не в останню чергу завдячує своїм успіхом. Та і такий крок не зрозуміють виборці. Як це так: ми голосували за Тягнибока, бо Тимошенко зраджує національні ідеали, а він пішов із нею?

Свобода консерваторам

Союз з Українською народною партією Юрія Костенка вигідний Тягнибоку. Ділитися з костенківцями доведеться мінімальною кількістю посад. При цьому, буде створений блок з міцною ідеологічною основою.

На користь цієї спілки працюватиме й те, що обидві сили боролись за перевибори проти БЮТ. В перспективі їхнє об’єднання дозволяє обом силам спільно боротись за проведення перевиборів обласних рад до січня 2010 року також в інших західних областях. І навіть у Житомирській області, де потужний вплив має саме УНП. В такий спосіб обидві сили можуть отримати зростання власного владного потенціалу у цілому ряді регіонів.
Однак, проти такої коаліції може діяти той же ідеологічний чинник. Близькі за поглядами політичні сили більше конкурують не з своїми ідеологічними опонентами, а між собою, оскільки орієнтуються на те ж самому електоральному полі. Подібно і в стосунках УНП та ВО “Свобода” від початку діяльності нової обласної ради може пробігти чорна кішка через змагання за те, хто більш український, україномовний чи патріотичний.

Єдиний центр Свободи

Достатню кількість голосів для створення більшості може надати “Єдиний центр”. Коаліціїяз цією партією дозволить свободівцям успішно реалізовувати власну програму в області через вертикаль виконавчої влади – обласну і районні державні адміністрації. Водночас, вони отримають режим максимального сприяння на рівні Секретаріату Президента як в області, так і для доступу на державні та близькі до Балоги-Ющенка ЗМІ. І чим ближче буде до виборів президента, тим більше буде можливостей “світитись” у ЗМІ.

Можливим є варіант і більш широкої коаліції. Наприклад, Свобода+УНП+ЄЦ. Принаймні, до такого сценарію заохочують “Свободу” тернопільські лідери “центристів” і “народників”. Вони вже запропонували передати команді Тягнибока пост голови ради і ще кілька посад. Такий варіант дозволяє створити в місцевій раді стабільну і працюючу більшість, яка не конфліктуватиме з органами виконавчої влади.

Невловимий Джо

Втім, залишається ще один варіант. У випадку його реалізації, “Свобода” відмовиться від посад у обласній раді, ставши в чітку опозицію до обласної адміністрації і критикуватиме всі інші партійні фракції в облраді. В такому разі партія зароблятиме політичний капітал на критиці всіх і вся, як комуністи, виступаючи антисистемною опозицією, і розраховуючи на більш глобальні зміни в країні в майбутньому. В такому разі в облраді або не буде більшості взагалі і Тернопільщину чекатимуть нові перевибори, або ж вона буде виключно ситуативна.

Добавить комментарий