В Києві відкрився IV Всесвітній форум українців.Урочиста промова Президента України з нагоди відкриття форуму зайняла майже годину. В своєму виступі Віктор Ющенко торкався переважно тих питань, що 3 серпня знайшли своє відображення в Універсалі національної єдності. Передусім Віктор Андрійович відмітив актуальність та складність проблеми політичної консолідації нації та закликав громадські неурядові організації активно долучатись до її вирішення. Не менш, важливими, на думку Президента, є питання статусу державної мови та створення єдиної Помісної Православної церкви в Україні.
Ющенко зазначив, що українська мова залишатиметься надалі єдиною державною мовою. “Українській мові як мові ділового спілкування в Україні немає альтернативи” – відмітив Президент. Стосовно питання створення єдиної Помісної Православної церкви, то, за словами Віктора Андрійовича, цю ідею вже підтримують приблизно 50% громадян, тоді як переконаних опонентів нараховується лише приблизно 11%.
Від справ духовних Президент поступово перейшов до справ політичних та економічних. Відмітивши незмінність та безальтернативність для України курсу на інтеграцію в ЄС та НАТО (за словами Президента “безумовність цих констант прийняті як Верховною Радою так і Кабінетом Міністрів”), Віктор Андрійович пояснив причини своєї відмови вдатися до розпуску Верховної Ради. За словами Ющенка “він постав перед складним вибором: керуватись емоціями та вчинити ревізію визнаних демократичним світом результатів виборів, порушуючи при цьому Конституцію, чи бути до кінця демократом”. Ця репліка, що трохи була схожа на виправдання, тим не менше, зустріла бурхливі овації в залі. Хоча, справедливості заради, варто відмітити, що подібні овації викликала майже кожна думка Гаранта Конституції.
В своєму виступі Віктор Андрійович також закликав ветеранів Радянської Армії та вояків УПА “нарешті подати один одному руку заради ідеї консолідації України, а не передавати цю проблему наступним поколінням”. У якості позитивного прецеденту Ющенко привів приклад примирення різних свого часу воюючих сторін в Іспанії заради все тієї ж ідеї консолідації.
Частина доповіді Президента була присвячена проблемам культурного характеру, серед яких акцент робився на відкриття в Києві пам’ятнику жертвам Голодомору. Ющенко закликав українську діаспору, яка “є унікальною за масштабами, потенціалом та своїми можливостями” більш активно долучатися до обговорення та вирішення подібних питань. Разом з ти, Президент відмітив певні проблеми в діяльності діаспори в певних країнах, зокрема висловив незадоволення діяльністю Московського центру української діаспори.
На завершення Віктор Ющенко зробив невеликий екскурс в історію України, акцентуючи на увагу на подіях, якими має гордитися кожен українець: трипілля, перше в Європі виборче право та Конституція. Залишимо коментарі стосовно наукової доцільності останніх тез, будемо вважати, що це лише думка окремого громадянина – Віктора Андрійовича Ющенка. В решті-решт, не на цих репліках необхідно робити підсумки виступу Президента.
Висновки можна зробити наступні: це була доволі звичайна доповідь, в якій було не так багато прихованих моментів, що заслуговують на увагу широкої громадськості. Якщо не брати до уваги спроби аргументації позиції Президента стосовно його політичного вибору, то вцілому це було широке відтворення тексту Універсалу національної єдності.

Добавить комментарий