Скільки банкіри дадуть за язик Азарова?Чи можуть зашкодити економіці 50 тисяч чоловік, які мирно галасують в центрі столиці кожного дня — безкоштовно або за 100 грн. на день? Авжеж, не можуть. На відміну від однієї людини, чиї слова за примхою сліпої долі потрібно приймати до відома.
Людину цю звуть Микола Янович Азаров.

Микола Янович Азаров. Ідеал \»кучманоїда\», завжди вірно служить жорсткій владі. Наразі – віце-прем\’єр та міністр фінансів одночасно. Характер \»сквєрний\». Добрі та людські слова вживає рідко. Може послати подалі. Більше за все у світі любить ВВП (валовий внутрішній продукт – сумарна вартість товарів та послуг, що були вироблені країною у певний часовий проміжок). Більше за все у світі не любить Віктора Пинзеника (екс-міністра фінансів).

Чим же цікава у нинішній момент ця нудна, безколірна, проте, безумовно, вперта людина? У момент, коли вулицями Києва ходять яскраві юрби, коли у столиці політика піниться та приголомшує?

Саме тим, що за міцний пластир на роті Миколи Яновича \»Дапашліви\» українські бізнесмени (в першу чергу, банкіри) ладні були б заплатити чималі гроші. Мабуть, вони шкодують, що подібне примусове лікування \»словесного поносу\» законом заборонене.

Затулити рота Миколі Яновичу банкіри були б не проти, оскільки він докладає немалих зусиль, щоб створити видимість економічної кризи. Мотивація суто політична – підтримати своїх друзів-колег з команди Януковича, показати, наскільки неправий Ющенко, що розпустив парламент.

Азаров використовує усі доступні йому засоби, залучає усі свої економічні знання, щоб обґрунтувати наявність кризи.

Зокрема, наводяться такі \»аргументи\» (з прес-релізів Мінфіну):

— ажіотажний попит на іноземну валюту: за перші 5 днів квітня середній обсяг продажу валюти за день на міжбанківському ринку зріс в 1,2 раза порівняно з березнем. Відбувається падіння курсу гривні відносно долара США на готівковому ринку (аж на 0,7-1%, в межах тижневого коливання, тобто покупці доларів та євро мало що помітять – \»ЕП\»);

— всупереч об’єктивній економічній ситуації зростають ціни, незважаючи на низький рівень інфляції у січні-березні 2007 року. Це ставить під загрозу утримання інфляції у межах, визначених бюджетом на 2007 рік — 7,5% (А це вже привіт від незалежних дослідницьких центрів, Світового Банку та Міжнародного валютного фонду – усі вони прогнозували, що інфляція у поточному році буде значно більше урядового плану, більше 10%. Тепер уряд отримав привід звалити це на злочинний указ Ющенка – \»ЕП\»);

— погіршуються інвестиційні та кредитні рейтинги України: Міжнародне рейтингове агентство \»Standard and Poor’s\» переглянуло прогноз кредитних зобов’язань України зі \»Стабільного\» на \»Негативний\». Це, в свою чергу, призводить до затримки інвестицій в економіку України і подорожчання для нас кредитних ресурсів. В таких умовах також існує загроза зриву переговорного процесу щодо приєднання України до СОТ (щодо СОТ – повна нісенітниця – \»ЕП\»);

— на міжнародних ринках упали котирування українських єврооблігацій. Найбільш привабливі єврооблігації України з погашенням у 2013 році буквально за один день 2 квітня подешевшали приблизно на 50 базисних пунктів. Це при тому, що з початку місяця всі країни, крім України, покращили свої позиції (іншими словами, єврооблігації практично не упали в ціні, 50 базисних пунктів – незначне падіння – \»ЕП\»);

— подешевшали акції українських підприємств: за результатами торгів 3 квітня на 6,94% впала вартість найбільш привабливих акцій – це найбільше падіння за останні 15 місяців (Фондовий ринок України настільки мало значить для економіки, що динаміка його акцій ні на що не впливає. Краще підрахувати, наскільки впала вартість акцій тих компаній, які через бездіяльність уряду та парламенту захоплювали рейдери – \»ЕП\»);

— зменшуються суми щоденних надходжень до бюджетів всіх рівнів. За п’ять робочих днів квітня до загального фонду державного бюджету надійшло на 640 млн. грн. (27%) менше, ніж за перші п’ять робочих днів березня поточного року (тому що нині важче збирати податки адміністративно-командним способом – \»ЕП\»);

— послаблюється платіжна дисципліна: виникає заборгованість із заробітної плати, оплати за спожиті енергоносії та житлово-комунальні послуги. Якщо станом на 1 квітня було практично ліквідовано заборгованість з виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери в усіх регіонах, то за 5 днів квітня така заборгованість зросла до 5,3 млн. грн., а заборгованість місцевих бюджетів із соціальних виплат збільшилась на 149,2 млн. грн. (хто ж винуватий, що підконтрольні Азарову чиновники перестали перераховувати гроші на зарплати? Мабуть, сподіваються більше вкрасти у слушний момент? – \»ЕП\»)

Чому саме банкірам так дошкулив Азаров? Тому що банківський бізнес базується на довірі, на спокої та впевненості клієнтів. Якщо ж з найвищих крісел обивателя лякає чиновник, який в силу своїх повноважень має вплив на ЗМІ країни – то обиватель буде трохи нервувати і тричі подумає перед тим, як, приміром, понести свої гроші у банк, взяти кредит чи укласти якусь іншу серйозну угоду.

Своїм воланням про міфічну кризу найвищі посадовці кризу не накличуть, але певних збитків споживчим секторам можуть завдати. Тому і вдячність бізнесменів уряду за його заяви не має меж.

Бізнес-сектору інколи важко реагувати симетрично – адже експерти, на відміну від політиків, звикли більше відповідати за свої слова, а також бути максимально коректними.

\»Підстав для економічної дестабілізації в Україні немає\», — змушений був переконувати громадськість президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко.

Він висловив думку, що загострення політичної кризи не може безпосередньо впливати на економіку, яка живе за своїми законами. Іншими словами, Україна давно звикла до відсутності уряду. Криза у політиці – нормальний стан, і заяви політиків про економічні наслідки змін у їх долі – це як мінімум манія величі.

\»Зв\’язок політики та економіки є слабким і має інерційний характер, оскільки влада займається не проблемами бізнес-середовища, а локальним бізнесом\», – стверджують в АУБ. Перекладаючи з дипломатичної на українську, чиновники рублять власну капусту, і від їх \»роботи\» економіці принаймні не краще.

Іззовні лунають заяви обнадійливого характеру. Наприклад, Міжнародний валютний фонд покращив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України з 4,5% до 5% у поточному році. Відповідно до прогнозу МВФ, зростання ВВП на 2008 очікується на рівні 4,6%.

Загалом, нинішня криза поки що впливає на бізнес-життя країни меншим чином, ніж пора відпусток улітку. Проте, виборча кампанія вже почалась, і Азаров вже її активно веде, намагаючись – на щастя, марно – зруйнувати своїм язиком економічну стабільність заради політичного ефекту.

Добавить комментарий